Другие песни от YARMAK
Описание
Звукорежиссер: Никита Богданов
Инструменталист: Роман Андрухив
Композитор: Роман Андрухив.
Автор текста: Ярмак Александр
Текст и перевод песни
Оригинал
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Між книги Фукідіда і епосу Іліади, де вади его, лібідо, де вічна спокуса влади, де знову юна душа вдягає холодні лати, під сонцем іскрить меча, ця дюна буде палати.
За крок, як звідурана, розвалять тупі тирани, бо партія за ідею, джихад, воля
Корану, кинджали в ім'я Христа, де істина стерта кабами, мрії давляться ревами, долю гребем пікапами.
Полки героїв, цвинтар, стела. Я подаю сигнали і знаки. Це інтерстеллар.
Сирена виє — голос Фатуму. Потрібно розірвати все нано.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Знову грім, все по колу, знову обрії в огні.
Поки я живе в мені, я закон і я правило.
Вирви на Божому рядні, поле в оптоволокні грають струни диявола.
Блеф з правдою, кров з нафтою, велич і страх, і гнів, і прах. Режими, долі, карти.
Тут спадок всім перепаде. Модель вивчає датасет, де висновки АПД.
Знову світ кладе романтикам всі біди на плечі. Шлях світами крізь горнило галактик, космічні печі.
Шахти годують промови бідні. Ненависть, зухвалість, жадібність, відлік.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Поки не розіпнуть Христа, поки крові не нап'ються люди, не приходить весна в міста.
Так було і так буде.
Перевод текста на русский
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Между книгами Фукидида и эпоса Илиады, где пороки его, либидо, где вечный соблазн власти, где опять юная душа надевает холодные латы, под солнцем искрит меч, эта дюна будет пылать.
В шаге, как обманутая, развалят тупые тираны, потому что партия за идею, джихад, воля
Корана, кинжалы во имя Христа, где истина стерта кабами, мечты давятся ревами, судьбу гребем пикапами.
Полки героев, кладбище, стела. Я подаю сигналы и знаки. Это интерстеллар.
Сирена воет — голос Фатума. Нужно разорвать все нано.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Снова гром, все по кругу, снова горизонты в огне.
Пока я живу во мне, я закон и я правило.
Воронки на божьем рядне, поле в оптоволокне играют струны дьявола.
Блеф с правдой, кровь с нефтью, величие и страх, и гнев, и прах. Режимы, судьбы, карты.
Здесь наследство всем перепадет. Модель изучает датасет, где выводы АПД.
Снова мир кладет романтикам все беды на плечи. Путь по мирам сквозь горнило галактик, космические печи.
Шахты кормят речи бедные. Ненависть, дерзость, алчность, отсчет.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.
Пока не распнут Христа, пока крови не напьются люди, не приходит весна в города.
Так было и так будет.