Другие треки от Покам
Другие треки от Lasta
Другие треки от KLIM
Описание
Продюсер: Дмитрий Климчук
Барабаны: Дмитрий Климчук
Композитор: Дмитрий Климчук
Текст и перевод песни
Оригинал
Clint Beats.
Сяйво ледь помітне серед тіней. Сутінки ідей лідер. Стало лице бліде побронзовіле.
Хм, дубілець.
Південний вітер ми з граю птахів здійме з сірих покрівель зусамітнених мовчазних будівель у небо літнє, світле, без края вічне.
Гуркіт грози луна крізь те. Бачити себе більше ніде.
Відшукай серед літер те саме таємне місце, непримітне, де можна переховатись інколи деінде. Цей звук щось зовсім інше.
Інший рівень, щось більше, музло різне мені, не заважай слухати скільки влізе.
То чорне, то біле, то чорне, то біле.
Білий рве, коли асфальт квітне, коли в хатах гуля червоний півень. Мій провулок, мій кіт, без сумнівів, одне ціле.
Рукопотискання міцне, залізне, надійне.
Мерехтіння діб суцільне, безповоротно ще один день піде. Паралелепіпед часу знову сече січе, сече січе.
Над прірвою у житі. Жах, як нам жити далі? Ці руки нічого не крали майже.
Ностальгія у моді завжди. Той малий читає, як я у п'ятнадцятому, тільки гірше.
Після мене не буде тиші. Тримаюсь за соломинку світу. Мене заціпило в останньому вагоні сальвії.
Вигляда страшно, як зумер з книгою Макіавеллі.
В моїй келії рідко грає рокстеді. Чотири мигалки пакують забухану леді. Прокинувся весь район.
У вікнах видно цікаві носи. Матюки сполохали сон. Пліток вистачить всім.
На ранок я з'їм хумус і хліб. Мислення кліпове. Палає, як смолоскип серед темряви бісовий.
Ну що ж, попутного вітру мені на шляху у нікуди. Моя реп-одіссея пливе на фанерній трієрі.
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея.
А!
Моя реп-одіссея, моя реп-одіссея. А!
Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру.
В античній поезії вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми.
Перевод текста на русский
Clint Beats.
Сияние едва заметно среди теней. Сумерки идей лидер. Стало лицо бледное побронзовевшее.
Хм, дубильца.
Южный ветер мы с граю птиц поднимет с серых кровель уединенных молчаливых построек в небо летнее, светлое, без края вечное.
Грохот грозы эхо сквозь то. Видеть себя больше негде.
Отыщи среди букв то самое тайное место, неприметное, где можно спрятаться иногда где-нибудь. Этот звук что-то совсем другое.
Другой уровень, что-то большее, музло разное мне, не мешай слушать сколько влезет.
То черное, то белое, то черное, то белое.
Белый рвет, когда асфальт цветет, когда в домах гуляет красный петух. Мой переулок, мой кот, несомненно, одно целое.
Рукопожатие крепкое, железное, надежное.
Мерцание суток сплошное, безвозвратно еще один день уйдет. Параллелепипед времени снова мочет сечет, мочет сечет.
Над пропастью во ржи. Ужас, как нам жить дальше? Эти руки ничего не воровали почти.
Ностальгия в моде всегда. Он читает, как я в пятнадцатом, только хуже.
После меня не будет тишины. Держусь за соломинку мира. Меня зацепило в последнем вагоне сальвии.
Вида страшно, как зуммер с книгой Макиавелли.
В моей келье редко играет рокстед. Четыре мигалки упаковывают забуханную леди. Проснулся весь район.
В окнах видны интересные носы. Маты вспугнули сон. Сплетен хватит всем.
Наутро я съем хумус и хлеб. Мышление клиповое. Пылает, как факел среди тьмы бесовый.
Ну что ж, попутный ветер мне на пути в никуда. Моя рэп-одиссея плывет на фанерной триере.
Моя рэп-одиссея, моя рэп-одиссея.
А!
Моя рэп-одиссея, моя рэп-одиссея. А!
Элегия – лирическое стихотворение задумчивого, печального характера.
В античной поэзии стихотворение любого содержания, написанное двустишиями определенной формы.