Описание
Продюсер: Смирнова Жанна Геннадьевна
Текст и перевод песни
Оригинал
Воно не зікило на стіні. Стискали зубами ми лабіринт.
В під'їзді цілувались під пісні, цілили подорожником поріз.
Під зорями дивились у пітьму, і що все буде добре знали ми.
І кожен раз чекали на весну після холодної зими. В під'їзді мовчали, зберігаючи секрети.
В кишенях крім щастя нічого не мали.
Тоді ще не знали, як боляче знати, що час не питає, кого залишати. Воно не зікило на стіні.
Стискали зубами ми лабіринт. В під'їзді цілувались під пісні, цілили подорожником поріз.
Під зорями дивились у пітьму, і що все буде добре знали ми.
І кожен раз чекали на весну після холодної зими.
Ми вірили знакам, писали сюжети. Не знали ще болю, не знали ще зради.
Дитинство, що було, без права забрати, залишилось там на старих адресатах.
Я знаю, були ми, ми були малі, наївні, до смішного.
Любили так просто без причини і вірили в завтра безумовно.
Воно не зікило на стіні і кожен візерунок до болі знайомий.
Секрети, що ховали у сім'ї, режим не пробачав нікому. Воно не зікило на стіні.
Стискали зубами ми лабіринт.
В під'їзді цілувались під пісні, цілили подорожником поріз.
Під зорями дивились у пітьму, і що все буде добре знали ми.
І кожен раз чекали на весну після холодної зими.
Воно не зікило на стіні і кожен візерунок до болі знайомий.
Секрети, що ховали у сім'ї, режим не пробачав нікому.
Перевод текста на русский
Оно не скрылось на стене. Сжимали зубами мы лабиринт.
В подъезде целовались под песни, целили подорожником порез.
Под звездами смотрели во тьму, и что все будет хорошо знали мы.
И каждый раз ждали весной после холодной зимы. В подъезде молчали, храня секреты.
В карманах кроме счастья ничего не было.
Тогда еще не знали, как больно знать, что время не спрашивает, кого оставлять. Оно не скрылось на стене.
Сжимали зубами мы лабиринт. В подъезде целовались под песни, целили подорожником порез.
Под звездами смотрели во тьму, и что все будет хорошо знали мы.
И каждый раз ждали весной после холодной зимы.
Мы верили знакам, писали сюжеты. Не знали еще боли, не знали еще предательства.
Детство, которое было без права забрать, осталось там на старых адресатах.
Я знаю, были мы, мы были малы, наивны, до смешного.
Любили так просто без причины и верили в завтра определенно.
Оно не соскользнуло на стене и каждый узор до боли знаком.
Скрывавшие в семье секреты режим не прощал никому. Оно не скрылось на стене.
Сжимали зубами мы лабиринт.
В подъезде целовались под песни, целили подорожником порез.
Под звездами смотрели во тьму, и что все будет хорошо знали мы.
И каждый раз ждали весной после холодной зимы.
Оно не соскользнуло на стене и каждый узор до боли знаком.
Скрывавшие в семье секреты режим не прощал никому.