Другие треки от Fiolet
Описание
Композитор: Сергей Мартинюк
Автор текста: Сергей Мартнюк
Аранжировщик: Артур Даниєлян
Текст и перевод песни
Оригинал
Без тебе життя, як стрічка бліда.
На місці годинника слухають виника поверхом нижче.
Ну що за біда?
Я брав тебе, мила, як хліб руками.
Я більше не знаю, що буде з нами.
І, може, це краще, якщо ти далі сама.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче.
Колись ми повернемось в місто дощів.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче, бо я не зумів, я не зумів, не зумів.
Уже котру ніч, ніби забрано річ зі звичного місця.
На кутність місяць заплатить хтось інший за серце розбите твоє.
Я брав тебе, мила, як хліб руками.
Я більше не знаю, що буде з нами.
І, може, це краще, якщо ти далі сама.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче.
Колись ми повернемось в місто дощів.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче, бо я не зумів, я не зумів, не зумів.
Я був тобі болем, та був і втіхою.
Хай ходять чутки і чужі оббрехають.
Я став тобі досвідом, хто би що не казав.
Вечером на привычных дорогах знакомый вокзал.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче.
Колись ми повернемось в місто дощів.
Ви скрізь прості, як птахи в танці, злітають в повний і тонуть у сп'янні.
Я не ровную більше пара хотів.
Відчай до обче, забути хоче.
Одне прошу, не ображай її, хлопче.
Колись ми повернемось в місто дощів.
Ви скрізь прості, як птахи в танці, злітають в повний, тонуть у сп'янні.
Я не ровную більше пара хотів.
Перевод текста на русский
Без тебя жизнь, как лента бледная.
На месте часов слушают возникающее этажом ниже.
Ну что за беда?
Я брал тебя, милая, как хлеб руками.
Я больше не знаю, что будет с нами.
И, может быть, это лучше, если ты дальше сама.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень.
Когда-нибудь мы вернемся в город дождей.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень, потому что я не сумел, я не сумел, не сумел.
Уже какую ночь, будто изъята вещь из обычного места.
На угол месяц заплатит кто-то другой за сердце разбитое твое.
Я брал тебя, милая, как хлеб руками.
Я больше не знаю, что будет с нами.
И, может быть, это лучше, если ты дальше сама.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень.
Когда-нибудь мы вернемся в город дождей.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень, потому что я не сумел, я не сумел, не сумел.
Я был для тебя болью, а затем и утешением.
Пусть ходят слухи и чужие лгут.
Я стал тебе опытом, кто бы что ни говорил.
Вечером на привычных дорогах знаком вокзал.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень.
Когда-нибудь мы вернемся в город дождей.
Вы везде просты, как птицы в танце, взлетают в полный и тонут в опьянении.
Я не ревную больше пара хотел.
Отчаяние к обче, забыть хочет.
Одно прошу, не обижай ее, парень.
Когда-нибудь мы вернемся в город дождей.
Вы везде просты, как птицы в танце, взлетают в полный, тонут в опьянении.
Я не ревную больше пара хотел.