Другие треки от Фир
Другие треки от Tof
Описание
Производитель: Фир
Продюсер: Тоф
Текст и перевод песни
Оригинал
Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Розкажи, чому рани не змив дощ.
Здається, я все вигадав, вигадав те, серед ліхтарів та покинутих площ.
Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Міночи у темряві суге ніч. І наче вже ніколи не знатимем меж.
Відправлятиме човних з паперових узбіч.
Відпусти мене, прошу, не муч. Ті сни, в які приходиш ти, наче свідомі.
Я розбиваюсь там, стрибаючи з похилих круч, рятуючись від спогадів про тебе та балу фантомів. Нові пісні я не знайшов у копані чорнилах.
Старі усі майже про тебе, тоді мабуть стратив. Ми розійшлись посеред бурі на різних вітрилах.
Я зрозумів, що врятувати громади цікаво. Як ти там зараз? Чи в тебе вийшло забути?
Хтось під ліні ловить запис, щойно відчув твої губи.
А уяви ми б не здалися, як могло усе статися. Про минулі роки мені більше так не закохатися.
Загубити серед пилу своє щастя.
Скоріше я тебе завжди сумуватиму. Я вийшов, я тримаю тебе міцно за зап'ястя.
Тоді злякався, ти зараз теж не стрибати могла б. Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Розкажи, чому рани не змив дощ.
Здається, я все вигадав, вигадав те, серед ліхтарів та покинутих площ.
Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Міночи у темряві суге ніч. І наче вже ніколи не знатимем меж.
Відправлятиме човних з паперових узбіч.
Неодноразово я сам вірив собі. Все буде, як колись, вітер остане назавжди.
Я набирав твій номер, а дев'ять один один. Ті самі шалені спогади, ніби та кератин.
Між нами сотні слів недосказаних. Один одному нічим не зобов'язані.
Нам здавалося, життя наші пов'язані. Та, на жаль, вони однаково поламані.
Я буду відвертим, я не пам'ятаю, де, коли і сам я наші почуття згасаю. Та я стану іншим, тому для усіх навколо ні.
Наразі абонент мій знову відсутній знову. Ті самі думки, наче закритий простір.
Наші почуття, як холодна осінь. Можливо, навпаки, ти і є мій всесвіт.
Я тебе втрачаю, але не зовсім.
Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Розкажи, чому рани не змив дощ.
Здається, я все вигадав, вигадав те, серед ліхтарів та покинутих площ.
Розбуди мене, якщо ти прийдеш. Міночи у темряві суге ніч. І наче вже ніколи не знатимем меж.
Відправлятиме човних з паперових узбіч.
Перевод текста на русский
Разбуди меня, если ты придешь. Расскажи, почему раны не смыл дождь.
Кажется, я все придумал, придумал то среди фонарей и заброшенных площадей.
Разбуди меня, если ты придешь. Миночи в темноте сугу ночь. И будто уже никогда не будем знать границ.
Будет отправлять лодки с бумажных обочин.
Отпусти меня, прошу, не мучь. Те сны, в которые приходишь ты, как сознательные.
Я разбиваюсь там, прыгая с наклонных утесов, спасаясь от воспоминаний о тебе и балу фантомов. Новые песни я не нашел в копании чернил.
Старики все почти о тебе, тогда, должно быть, казнил. Мы разошлись посреди бури на разных парусах.
Я понял, что спасти общину интересно. Как ты сейчас? Или у тебя получилось забыть?
Кто-то под лени ловит запись, как только почувствовал твои губы.
А воображения мы бы не сдались, как все могло произойти. О прошлых годах мне больше так не влюбиться.
Потерять среди пыли свое счастье.
Скорее я тебя всегда буду скучать. Я вышел, я держу тебя крепко за запястье.
Тогда испугался, ты сейчас тоже не прыгать могла бы. Разбуди меня, если ты придешь. Расскажи, почему раны не смыл дождь.
Кажется, я все придумал, придумал то среди фонарей и заброшенных площадей.
Разбуди меня, если ты придешь. Миночи в темноте сугу ночь. И будто уже никогда не будем знать границ.
Будет отправлять лодки с бумажных обочин.
Не раз я сам верил себе. Все будет, как прежде, ветер останется навсегда.
Я набирал номер, а девять один один. Те же безумные воспоминания, будто и кератин.
Между нами сотни слов недосказанных. Друг другу ничем не обязаны.
Нам казалось, что жизнь наши связаны. Но, к сожалению, они все равно поломаны.
Я буду откровенным, я не помню, где, когда и сам я наши чувства угасаю. И я стану другим, поэтому для всех вокруг нет.
Пока абонент мой снова отсутствует снова. Те же мысли, как закрытое пространство.
Наши чувства как холодная осень. Возможно, наоборот, ты и есть моя вселенная.
Я тебя теряю, но не совсем.
Разбуди меня, если ты придешь. Расскажи, почему раны не смыл дождь.
Кажется, я все придумал, придумал то среди фонарей и заброшенных площадей.
Разбуди меня, если ты придешь. Миночи в темноте сугу ночь. И будто уже никогда не будем знать границ.
Будет отправлять лодки с бумажных обочин.